Об'єктивно визначене державою обов'язкове правило поведінки особи, яке вимагає діяти чітко визначеним у законі чином, називається "правовою нормою". Правова норма є основним елементом системи права і виконує роль регулятора суспільних відносин. Вона має кілька важливих характеристик:
Загальнообов'язковість: Правова норма обов'язкова для всіх суб'єктів, на яких вона поширюється. Це означає, що всі громадяни, організації та державні органи повинні дотримуватися її вимог.
Формальна визначеність: Правова норма має чітку та однозначну формулювання, щоб її вимоги були зрозумілими та не допускали різночитань. Це досягається шляхом закріплення норм у правових актах (законах, постановах тощо).
Забезпеченість державним примусом: Виконання правових норм забезпечується можливістю застосування державного примусу. Це може включати різні форми відповідальності, такі як адміністративна, кримінальна чи цивільна відповідальність у випадку невиконання норм.
Регулювання суспільних відносин: Правові норми створюються для врегулювання певних суспільних відносин, забезпечення правопорядку та справедливості у суспільстві.
Системність: Правові норми є частиною системи права, яка структурно організована за галузями (конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне право тощо) та інститутами.
Правові норми приймаються компетентними державними органами, такими як парламент, уряд або інші уповноважені інституції, і можуть бути частиною міжнародних договорів, які ратифіковані державою. Вони є основою правопорядку і сприяють захисту прав та свобод громадян, а також встановлюють обов'язки, які забезпечують стабільність і розвиток суспільства.