Порівняйте поняття : Правоздатність і дієздатність.

Правоздатність і дієздатність - це два різних юридичних поняття, що відносяться до здатності фізичної особи до правовідносин.

Правоздатність - це здатність фізичної особи бути суб'єктом права, тобто мати права та обов'язки. Правоздатність починається з моменту народження та закінчується в момент смерті. Усі фізичні особи мають правоздатність, незалежно від свого віку, статусу або здоров'я.

Дієздатність - це здатність фізичної особи вчиняти правовідносини, тобто мати можливість укладати угоди, робити дії, що мають юридичні наслідки. Дієздатність може бути обмежена в залежності від віку (наприклад, неповнолітні не мають повної дієздатності), стану здоров'я (наприклад, недієздатні особи) або рішенням суду.

Отже, правоздатність відноситься до загальної можливості бути суб'єктом права, тоді як дієздатність - до конкретної можливості вчиняти правовідносини.

Правоздатність - це здатність особи мати права та обов'язки, тоді як дієздатність - це здатність особи свідомо та вільно вчиняти правочини.

Правоздатність і дієздатність є фундаментальними поняттями в юридичній науці, які характеризують правовий статус фізичних та юридичних осіб. Обидва ці поняття є важливими для розуміння того, як особи можуть взаємодіяти з правовою системою. Давайте розглянемо кожне з них детальніше.

Правоздатність

Правоздатність — це здатність особи мати цивільні права та обов'язки. Цей термін підкреслює потенціал особи бути суб'єктом правовідносин. Важливо зазначити, що правоздатність виникає з моменту народження і припиняється зі смертю фізичної особи.

Основні характеристики правоздатності:

• Універсальність: Кожна фізична особа має правоздатність незалежно від віку, статі, стану здоров'я, національності тощо.
• Непорушність: Правоздатність не може бути обмежена або позбавлена за винятком випадків, передбачених законом.
• Стійкість: Правоздатність існує протягом усього життя особи, від народження до смерті.

Дієздатність

Дієздатність — це здатність особи своїми діями набувати та здійснювати цивільні права і створювати для себе цивільні обов'язки. Дієздатність пов'язана з осмисленою діяльністю особи і залежить від її здатності розуміти значення своїх дій і керувати ними.

Основні характеристики дієздатності:

• Віковий критерій: Повна дієздатність зазвичай настає з досягненням певного віку, наприклад, 18 років в Україні. Часткова дієздатність може бути надана з 14 років.
• Психічний стан: Повна дієздатність можлива лише за наявності психічного здоров'я. Особи, які через психічні розлади не здатні розуміти значення своїх дій або керувати ними, можуть бути визнані недієздатними.
• Емансипація: В певних випадках особи, які не досягли повноліття, можуть бути оголошені повністю дієздатними (наприклад, у разі вступу в шлюб).

Порівняння правоздатності та дієздатності

1. Зміст:

   • Правоздатність: Це потенційна можливість мати права та обов'язки.
   • Дієздатність: Це реальна здатність виконувати дії, які створюють, змінюють або припиняють правовідносини.

2. Час виникнення:

   • Правоздатність: Виникає з моменту народження.
   • Дієздатність: Виникає поступово, досягаючи повного обсягу зазвичай з досягненням повноліття.

3. Обмеження:

   • Правоздатність: Може бути обмежена лише в законодавчо визначених випадках.
   • Дієздатність: Може бути обмежена або позбавлена за рішенням суду у випадках психічних розладів або інших причин, передбачених законом.

4. Об'єкт:

   • Правоздатність: Є властивою будь-якій фізичній та юридичній особі.
   • Дієздатність: Переважно стосується фізичних осіб, хоча юридичні особи також мають дієздатність у межах своєї правоздатності.

5. Функціональність:

   • Правоздатність: Це більш статичне поняття, яке визначає правові можливості особи.
   • Дієздатність: Це динамічне поняття, яке відображає здатність особи до активних дій у правовій сфері.

Висновок

Правоздатність і дієздатність є взаємопов'язаними, але різними поняттями, які разом формують основу правового статусу особи. Правоздатність надає можливість мати права та обов'язки, тоді як дієздатність дозволяє реалізовувати ці права та обов'язки через активні дії. Обидва ці поняття є ключовими для розуміння ролі особи в правовій системі і визначають її здатність взаємодіяти з іншими суб'єктами права.