працівник міліції Бобиленко,відчуваючи неприязнь до ощасливленого ,пов"язану з особистими спогадами,вирішив його вбити. Оного дня працівник міліції підстеріг свою жертву неподалік входу до будинку , де той мешкав. Побачивши Ощасливленого, Бобиленко витягнув табельний пістолет і прицілився, але в останній момент він вирішив не стріляти і, поклавши пістолет в кобуру, пішов додому. Чи підлягає Бобиленко прятягненню до кримінальної відповідальності? Обгрунтуйте.
У випадку з працівником міліції Бобиленком, який намагався вчинити вбивство, але в останній момент вирішив не стріляти, важливо розглянути питання про наявність складу злочину та стадії його вчинення.
Склад злочину: Для притягнення до кримінальної відповідальності необхідно, щоб у діях особи був наявний склад злочину, що включає об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт і суб'єктивну сторону.
Об'єкт злочину: В даному випадку об'єктом є життя людини, яке Бобиленко намагався позбавити.
Об'єктивна сторона: Для вчинення злочину необхідно, щоб були вчинені певні дії, що утворюють об'єктивну сторону злочину. Бобиленко мав намір вбити і вчинив дії, що свідчать про підготовку до вбивства, такі як підстерігання жертви та прицілювання з пістолета.
Суб'єкт злочину: Бобиленко є суб'єктом злочину, так як він дієздатна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності.
Суб'єктивна сторона: Суб'єктивна сторона злочину включає умисел, який у цьому випадку був наявний, оскільки Бобиленко мав намір вбити Ощасливленого.
Стадія вчинення злочину: В даному випадку можна говорити про стадію замаху на злочин. Замах на злочин - це умисні дії, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, якщо злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного. Однак Бобиленко самостійно відмовився від вчинення злочину, що є важливим аспектом.
Добровільна відмова: Згідно з кримінальним законодавством, добровільна відмова від вчинення злочину виключає кримінальну відповідальність за замах на злочин. Добровільна відмова має місце, якщо особа усвідомлено і з власної волі припиняє вчинення злочину, маючи можливість довести його до кінця. У цьому випадку Бобиленко сам вирішив не стріляти і поклав пістолет у кобуру.
Отже, враховуючи всі обставини, дії Бобиленка не підлягають кримінальній відповідальності, оскільки він здійснив добровільну відмову від вчинення злочину на стадії замаху.
Так, Бобиленко підлягає притягненню до кримінальної відповідальності за спробу вбивства. Навіть якщо він не вчинив злочин у кінцевому результаті, його намір вбити особу був явним, і це може бути визнано як спроба злочину.
Згідно з Кримінальним кодексом України, спроба вчинення злочину також може бути підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. У цьому конкретному випадку, хоча Бобиленко не вбив Ощасливленого, але він мав намір вбити його, що відображено у тому, що він витягнув табельний пістолет і прицілився. Таким чином, його дії можуть бути розцінені як спроба вбивства, що є серйозним злочином.
Оскільки у нашому випадку не відбулося саме вбивство, але була спроба, Бобиленко може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений статтею 15 ККУ (спроба на злочин), яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.
Отже, Бобиленко може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за спробу вбивства Ощасливленого, незважаючи на те, що він в останній момент передумав вчинити злочин.
