«Ранком, ідучи до школи, дев'ятикласник Павло зустрів дідуся, який запитав, як знайти молочний магазин....

Павло і його друзі були в захваті від нового світу без правил. Вони провели весь день, роблячи все, що раніше заборонено було: грали у футбол у класі, вибрізували графіті на стінах, співали відразу під час уроків. Вони навіть змогли зробити невеличкий бунт проти вчителів, вимагаючи більше вільного часу та менше домашніх завдань.

Проте, наприкінці дня, коли всі вони поверталися додому, вони почали розуміти, що без правил суспільство стає хаотичним і недисциплінованим. Павло зрозумів, що правила і регламенти важливі для того, щоб забезпечити порядок та безпеку в суспільстві. Тож, він вирішив, що необхідно повернутися до старого порядку і попросив дідуся скасувати свій подарунок.

Дідусь задоволено погодився, і відтоді в місті знову стали діяти всі правила, які забезпечували порядок і дисципліну. Павло та його друзі зрозуміли, що правила і регламенти важливі, адже вони допомагають забезпечити гармонію та співіснування всіх учасників суспільства.

Після того, як дідусь-чарівник скасував усі правила в містечку, Павло відчув себе неймовірно вільним. Спочатку це здалося йому справжнім дивом. Він подумав, що тепер зможе робити все, що завгодно, без жодних обмежень і заборон.

Коли Павло дійшов до школи, він помітив, що атмосфера там була зовсім інша. Учні бігали коридорами, розмовляли на уроках і не слухали вчителів. Однокласники Павла вирішили, що тепер нема потреби сидіти в класі, тому вони просто вийшли на подвір'я школи, щоб пограти у футбол.

Спочатку Павлу сподобалася така свобода. Він приєднався до гри і насолоджувався тим, що ніхто не робить йому зауважень. Але через деякий час він помітив, що без правил гра стала хаотичною: ніхто не дотримувався черговості, постійно виникали суперечки, і гра перетворилася на сварку.

В обідню перерву Павло і його друзі вирішили піти в кафе, де зазвичай продавали смачні пиріжки. Але, на їхній подив, в кафе панував безлад. Люди брали їжу без черги, залишали сміття на столах, і ніхто не прибирав. Замість задоволення від обіду Павло відчував лише роздратування.

Повернувшись додому, Павло побачив, що на вулицях міста теж панує хаос. Автомобілі рухалися без дотримання правил дорожнього руху, пішоходи переходили вулицю у невстановлених місцях. Це створювало небезпечні ситуації і загрозу аварій.

До вечора Павло зрозумів, що його бажання позбутися правил призвело не до свободи, а до хаосу і непорозумінь. Він усвідомив, що правила існують не для того, щоб обмежувати, а щоб робити життя більш впорядкованим і безпечним для всіх.

З цією думкою Павло повернувся на місце, де зустрів дідуся, і попросив його повернути все як було. Дідусь з'явився знову, посміхнувся і сказав, що Павло зробив важливий висновок. Він змахнув рукою, і правила знову запанували в містечку. Павло повернувся додому з почуттям полегшення, розуміючи цінність порядку і злагоди в суспільстві.

Після того, як дідусь скасував всі правила в місті, Павло та його друзі відчули себе вільними як ніколи. Вони перестали слухати вчителів, ходити на уроки, прибирати за собою і дотримуватися будь-якого розпорядку дня.

Діти провели цей день весело і невимушено - граючи у футбол на вулиці, відвідуючи кінотеатр, їжачи морозиво у місцевому кафе. Вони відчували себе справжніми володарями своєї долі, але з кожною годиною ця свобода ставала все більш важкою.

Під вечір, коли вони поверталися додому, вони зрозуміли, що без правил життя стає хаотичним і непередбачуваним. Вони вже не раділи своїй вільності, а навпаки - бажали, щоб все повернулося на свої місця.

На наступний день, коли дідусь знову з'явився на вулиці, вони просили його відновити правила. Дідусь посміхнувся і все повернув на свої місця. Павло та його друзі зрозуміли, що правила не завжди є завадою, а часом вони допомагають нам жити впорядковано і згуртовано.